А тепер про головне)

Євгенія Сербінова 7 лютого 2021

Картинка з листочкамиКолись у мене була мрія: я хотіла зробити для школярів курс про сімейне життя. Не тому, що, боронь, Боже, вважаю себе в цьому сенсі взірцем, і не тому, що мені відома якась істина. А тому, що занадто багато історії сімейних неприємностей (свою, зрозуміло, теж) можна розкласти на повторювані сюжети, поширені помилки.

Крім того, до початку захоплюючої подорожі під назвою «відносини» добре було б знати основні правила. Навіть не правила, а закономірності.

Так я думаю.

Наприклад, найзагальніші положення:

Шкода, якщо вийшло абстрактно. Тут найконкретніші приклади постають, ніби живі, перед очима. Наведемо фокус:

— Доведеться вчитися? Ви жартуєте? Я виріс в нормальній родині. Я точно знаю, чого хочу, а чого не хочу в своїх відносинах.

— Ох, так. Не жартую. Сім’я не виходить відразу і швидко, вона зазвичай не відповідає очікуванням. Проте вивуджує з глибин наші страхи, чекає від нас мужності й терпіння.

Дуже важливо розуміти, що сім’я — НЕ статусна нагорода за довгий пошук любові і труднощі дорослішання. Це, скоріше, найважливіший творчий процес нашого життя. Це інтенсивна духовна практика на кожен день, яка навчає нас щирості, великодушності, довірі та самодостатності. Якщо нам важливо бути справжньою і хорошою людиною, засвоїти цінні життєві уроки, кохати і бути коханим — варто поставитися до сім’ї дуже уважно.

Коротше кажучи, сімейне життя — це особиста задача. Все, що складно в сім’ї — це про нас, заради нас, для нас.

Як це працює?

Ми форматуємо та формуємо відносини просто однією своєю присутністю в них, не кажучи й слова. Уявіть, що в кишенях у вас — прянощі. Пахнуть сильно, яскраво, духмяно. Ви звикли — вже не звертаєте уваги. Але коли ви перебуваєте/проходите повз когось, та людина точно відчує запах і відреагує: радісно, ​​якщо запах приємний, або з досадою, якщо ні.

Так само діють наші думки («я так і знала»), наші бажання і почуття («боюся, що покине»), переконання («все через гроші»), особливо неусвідомлені. Саме тому психологія і вчить нас відчувати і усвідомлювати свої спонукання. Тоді вони хоч якось керовані. Тоді з’являється шанс реагувати інакше, робити вибір.

Звідси висновки:

  1. сім’я — це завжди особиста задача.
  2. сім’я — це привід вчитися відносинам.
  3. коли в родині важко, потрібно зрозуміти щось про себе.

А про себе завжди цікаво щось зрозуміти, правда ж?