Доросле життя або сам собі Миколай

Євгенія Сербінова 19 грудня 2019

графіка«Це відбувається зі мною», — так ми часто говоримо, а думаємо ще частіше.

«Відносини не склалися». «Не щастить у коханні». «Сім’я розпалася».

А далі потрібна доброта, щоб пробачити себе. За те, що вважаємо в собі неправильним, за помилки, слабкості й сумніви. Не знехтувати, не проїхати, а пробачити, як кохану людину, якій важко.

У цих конструкціях немає нас, значить, ми нічого не могли вдіяти.

Поки ми мислимо так, нічого не зміниться. Мова відображає свідомість, а свідомість — нашу модель світу. Поки в моделі світу ми — безпорадні тріски у хвилях подій, ситуації будуть штормити, а нас жбурляти на скелі.

Я не про те, що людина — цар природи. І пам’ятаю, що вона «не просто смертна, а раптово смертна» і вже точно над багатьма аспектами життя не владна. Але у нас є свідомість і у нас є душа, тобто ми відчуваємо і тому знаємо.

Серцем ми відмінно знаємо, що відбувається. Але для прийняття або хоча б визнання потрібна відвага без перебільшення. Іноді дуже страшно визнати навіть просто почуття. Наприклад: «Я люблю».

Тому крок # 1 — це чесність. Чесно визнати — це так. Зараз — так.

І тільки тепер починається відповідальність. Ми усвідомлюємо, ЩО ми відчували, ЩО думали і робили тоді, коли «стосунки не складалися» або «розпалася сім’я». Це важко, часто навіть боляче, але тільки тоді можна щось змінити. Так починається доросле життя.


ЗАПИШІТЬСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ПСИХОЛОГА


Психолог Київ Євгенія Сербінова
Автор статті: Євгенія Сербінова

Трансперсональний психолог, 20 років досвіду, член International Breathwork Foundation, сертифікований фасилітатор Grof Transpersonal Training.

Дивіться також

Повернутися у Блог