Чернетка або шпаргалка?
Вже зовсім зникла професія свахи раніше включала в себе знайомство з сім’ями своїх клієнтів. Для того, щоб розуміти найважливіше. На побутовому рівні могло бути достатньо характеристики «з хорошої сім’ї».
На щастя, усі ці перегини з кастовістю і кількістю приданого вже у минулому. До того ж, ми більше не приглядаємося до сімей, у яких виросли ми самі й наші кохані. А дарма.
Тому що життя батьків — це фактично чернетка наших прагнень, улюблених життєвих ролей і прилипливих сценаріїв.
Ми засвоюємо їх несвідомо. Адже головне — вижити, змогти, здійснитися. У батьків вийшло.Не важливо, подобається нам їхнє життя або ми ненавидимо його усією душею, проте для дитини історія одного з батьків — надійна шпаргалка. У хвилину сумніву, страху, розгубленості спрацьовує автоматичне — сюди дивись, тут є відповідь! І оооооп! …
Так, бувають відтворювальні програми, коли мама — командир у сім’ї, а тато м’який і терплячий, і тоді роль доньки буде варіюватися від «бути незамінною і потрібною» до «лише я знаю, як правильно», а чоловіка вона вибере милого й поступливого. А буває «програма навпаки», коли донька вирішує ні за що й ніколи ніким не керувати, і буде боятися слово вимовити, щоб не дай Боже не почати домінувати. Діти підуть у рознос, сім’я буде крутити нею, як собака хвостом, що ні любов’ю, ні свободою і близько не пахне. А чому? Та ж у чернетці усе чітко прописано: головне — не як мама. Мамина програма визначає доньчине життя. Так: хоч у плюс, хоч у мінус — визначає і все тут.
А чи буває таке, що життя батьків на нас не впливає? Ні. Чому важливо знати, що там в нас у шпаргалці? Тому що вона все-таки ще чернетка.
Тобто ми можемо подивитися, але писати трошки інакше. По-своєму.
ЗАПИШІТЬСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ ПСИХОЛОГА