Зачіска

Євгенія Сербінова 19 липня 2020

ЗачіскаХто знайомий зі мною особисто, той знає, що я від природи кучерява. Завжди така була, з самого дитинства. Мені подобалось моє волосся, та часом не влаштовувала зачіска. Я не хотіла, щоб моє волосся було прямим, але просто не могла з ним впоратися. Я завжди мріяла про гарну зачіску. В перукарнях мене робили теж саме, що і тим, хто мав пряме волосся. Та щоразу, як я мила голову або просто виходила на вулицю у вітряну погоду, вся краса перетворювалася у кумедну кульбабу. Я сердилася: красиві ж кучері маю, а що робити, щоб я не була схожа на афроамериканку?

Наш характер викликає ті ж самі емоції та відчуття на початку життя, чи не так? Коли ми сумніваємося і не знаємо, що робити із своєю особистістю — ми ставимо собі запитання, чи гідні ми свого щастя, чи віднайдемо свою правду? Ми воліємо стати іншою людиною (із прямим волоссям). Навіть можемо нехтувати своєю особистістю, знецінюючи свої мрії й таланти.

Лише тому, що не вміємо бути справжніми.

Лише тому, що недостатньо себе знаємо.

Лише тому, що не цінуємо свою гідність.

Через декілька років, звичайно, все пішло на краще: і перукарка пречудова, і засоби догляду найкращі, і відповідний фен віднайшлися. Тепер я знаю, як і що треба робити, щоб моя зачіска мені подобалася. Загалом, я щаслива, що я є володаркою такої рідкості — справжніх природних кучерів. Але чи важливо це на даному етапі життя? Ні.

Минає декілька років, і ми краще починаємо розуміти себе та свої бажання: як влаштувати собі дозвілля, як зберегти своє здоров’я. З досвідом стає легше порозумітися у стосунках, адже разом із почуттями пробиваються назовні їхні корені, а також знайомі нам перехрестя ситуацій, з якими теж час від часу доводиться поратися. Зрештою, ми навчаємося, бути собою, щоб легше дістатися до бажаної мети. Або до тієї, яку береже серце.

Нам частіше нічого сказати, стоячи перед картиною буття, яка є майже неосяжною. Адже ми бачимо більше різних відтінків, кольорів, деталей, усвідомлюємо свої кордони та свою відповідальність. Коли наближаєшся до середнього віку, стає лячно, коли розвіюються наші ілюзії. Проте, замість відчуження, краще й правильніше віднайти істину, якої так бракує. Треба шукати далі, глибше всім своїм єством з усіма своїми фантастичними кучерями.

Психолог Київ Євгенія Сербінова
Автор статті: Євгенія Сербінова

Трансперсональний психолог, 19 років досвіду, член International Breathwork Foundation, сертифікований фасилітатор Grof Transpersonal Training.

Дивіться також

Повернутися у Блог